---

Дети войны

Дети войны – это весь наш народ,

Кто родился и вырос под крики: «Вперед!»

Под бомбежки и выстрелы он засыпал,

Что такое конфета, он даже не знал.

Он не знал еды вдосталь,

Лебеду собирал, размолов

Семена ее, хлеб выпекал.

Где ветер крутил по полям кураи,

Где козы гуляли и паслись быки,

Дети войны на – захватки

Домой тащили кизяки.

Много пришлось им пережить,

Голод и холод. Смерть, наконец,

Но навсегда смогли сохранить

Дети войны тепло их сердец.

(Третяков Олег 8 клас)

***

Жахлива то була війна,

І нам нагадує вона

Про долю, вкрадену в дітей.

Не було спокою в людей.

А мрії кожної людини:

Про щастя рідної дитини,

Про мирне небо над землею,

Як стать щасливою сім`єю.

Часи були то не найкращі,

І хоч дитина – нагорода краща,

(Дітей же посилав їм бог)

Дитя в такі часи – то був переполох.

Батьки переживали за дітей своїх,

А діти не розуміли горя їх.

Шануєм ми тепер бабусь і дідусів,

Бо їх життя страшнішим за усі.

(Семененко Віра 7 клас)

 

Багато сліз,

Багато болю,

Багато страху і жалю.

Є безкінечність,

А немає волі.

І війна не має меж

(Кондратенко Оля 8 клас)

***

Сегодня беззаботно я живу,

А лет 70 назад,

В войну безжалостную,

Была б я только пылью,

А, может, и ничем!

Казалось мне,

Что это все легко:

Лежать в окопах без сознанья,

Идти навстречу смерти,-

Ведь это бессознанье!

Сейчас я понимаю,

Что это подвиг.

И мне жалко ничего,

Чтоб не забыть героев званье!

(Кондратенко Оля 8 клас)